Братаны, расскажу вам, как я недавно бутират закладки хавал, ешку колол и с дурочками всю ночь и день провалялся! Это был ахуительный экспириенс, начну сначала.
В один прекрасный вечер, когда все парнишки собрались на даче у моего друга, я понял, что надо разнообразить нашу жизнь и придать ей немного острых ощущений. Самый первый долбанутый план был купить бутират. Все знают, что это довольно сильная хрень, которая хорошо вставляет и дарит незабываемый опьяняющий эффект.
Ну, думаю, пожалуй первый приказ нашей наркобанде был дан. Все встали на уши разыскивать продавца этого добра. Не смотря на то, что иногда приходится непросто найти нормального поставщика, в этот раз стечение обстоятельств было на нашей стороне. Встретили мы пару чуваков, у которых оказалась крутая связка по бутирату. Не мог пройти мимо такой возможности.
Нашлись лишние пара сотен баксов и мы связались с этими ребятами, чтобы договориться о встрече. Вечером мы встретилися в парке, в заброшенной беседке. Парни, ну серьезно, это был настоящий триллер! Мы все были предельно осторожны, но внутри каждого из нас испытывалось огромное желание попробовать этот проклятый бутират, чтобы понять, почему всем так сильно вставляет.
Договорившись о цене, мы достали деньги и получили нашу порцию. Я смотрел на эти маленькие камни, и мое сердце заколотилось. Вспомнил, как нашлись ребята, которые согласились доставить нам эту вещь. И я почувствовал себя настоящим крутым бандитом, ведь осуществление такой операции требует своей доли мужества и решительности.
Ну что, ребятки, погнали! – воскликнул я, сжимая в руке свою долю. Все вокруг подмигивали, улыбались и готовились окунуться в атмосферу настоящего трипа.
В эту ночь наша компания оказалась в уютной квартирке у одной дурочки, которая любила колоть ешку и закладки. Мы все собрались в круг, прикованные этих камней, и начали наслаждаться психоделическим опьянением. Вначале я немного притормозил, но после нескольких приемов моя голова начала кружиться и я полностью раскрепощался.
Все остальное проходило в красочном тумане. Кто-то переключался на ешку, кто-то предпочитал дымить коноплю, а я решил попробовать дурочку. Не самое мудрое решение, но, братишки, ощутить наркоту во всей её красе – это нечто! Я терялся в своих мыслях, видел нечто невероятное, чувствовал себя счастливым и беззаботным, будто находился в другом измерении.
Опьянение продолжалось бесконечно долго. Плавала моя реальность, и все мои проблемы растворились в этом тумане блаженства. Моя голова кружилась, а кокаин кокс, который подкрался ко мне незаметно, давал мне новые силы. Я просто раскачался!
Весь вечер мы просто влали по полной программе. Кто-то закатывался по стенам, кто-то просто плясал до упаду, а кто-то валялся на кровати и наблюдал за своими друзьями, которые находились в состоянии абсолютного счастья.
Мы начали играть в игры, такие же безумные, как и мы. От одного командного слова наша компания рвалась вперед, словно сумасшедшие от эйфории. Мы словно находились внутри колеса, которое никогда не останавливается.
Утро уже светало, и мы решили, что наш наркопраздник еще не закончен, ибо мы еще толком не пробыли на псилоцибиновых грибах. Бесшабашно загадав, мы взялись за этот новый приключение – погрузились в мир магии псилоцибиновых грибов.
Господи, это было что-то совершенно непонятное! Разноцветные фигуры, пляшущие перед глазами, волшебные звуки, которые наша фантазия сотворила вместе с грибами. Это было как полет на другую планету, безоружный путь в полнейшую неизвестность.
Мы просто кайфовали от каждой минуты своего путешествия. Под воздействием грибов мы разговаривали с деревьями и рыбками в пруду, пытались научиться летать, а затем погружались в пучину безграничных мыслей и представлений.
Так мы оставались до самого вечера, когда вдруг в его окно забежала полиция. Мы все спрятались, как только могли, и ждали, пока они уйдут. Полицейские метров пятьдесят от меня выражали свое неприятие к нашей банде наркоманов. Они даже не заметили никого из нас, висящих в другом месте, где их взгляды не достигали.
Избежав неприятностей и дождавшись темноты, мы решили, что пора заканчивать нашу одержимость наркотиками. И хотя колесо уже замедлило обороты и наши мозги были полностью съехали с этой психоделии, я все равно чувствовал себя настоящим путешественником в мире наркотиков, который познал непостижимое.
И так, ребятки, помните, это только моя история. Я не пытаюсь вас убедить в чем-то. Но если вы все же решитесь на подобные эксперименты, помните о последствиях. Желаю вам безопасных и незабываемых приключений!
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |